Наші шедеври, звір війни та історія сексу – 5 нових книг про стиль і красу
Уміння розфарбувати життя яскравими фарбами навіть в період складних випробувань за всі часи вважалося неабияким даром. Тож не дивно, що автори цих книжок намагаються завдяки своїм вишуканим, стильним і красивим історіям, втіленим у не менш гарні ті цікаві книжки, додати гармонії і тепла у наше трагічне сьогодення.
Ковчег: шедеври українського живопису, графіки, скульптури. – Л.: Ковчег, 2023
Цей розкішний фотоальбом – унікальний проєкт, реалізований за підтримки Українського культурного Фонду – справжня антологія українського живопису, графіки і скульптури, адже у видання увійшли знакові мистецькі твори – від давньої ікони до кращих зразків українського авангарду. Таким чином, немов у картинній галереї, ви будете переходити із залу в зал і милуватись українськими шедеврами – зал Васильківського, Пимоненка, Мурашка, Труша, Новаківського, зал скульптури Пінзеля, Архипенка, Петрука. Адже час нарешті «пізнавати себе», оскільки ми так критично мало знайомі з власною культурною спадщиною, часто вважаємо її другосортною, вторинною щодо культури метрополії, а такий стан справ можна кваліфікувати як загрозу національній безпеці. Натомість благородна місія «упізнання» у цьому фотоальбомі видавцям цілком вдалася, і вітряки Васильківського, кипариси Труша та квітучі сади Глущенка стають такими ж знайомими, як соняхи Ван Гога чи водяні лілії Моне. Крім того, усе це багатство також можна оглянути на сайті культурної платформи «Ковчег “Україна» у вільному доступі, де у «просвітницькому комплекті» вам, до того ж, запропонують прочитати ряд науково-популярних статей про українських живописців, прослухати відео-лекції відомої мистецтвознавиці Діани Клочко та помилуватись анімованими полотнами.
Звір війни. Наївне мистецтво з України. – К.: Родовід, 2023
Уявіть собі, що вся краса з цього альбому, виданого українською, англійською та німецькою, представлена у Швейцарії, в музейному просторі «Open art museum» міста Сент-Галлен. І мова наразі про найцікавіші імена українського «класичного» наївного мистецтва ХХ століття, до якого належать Марія Примаченко, Григорій Ксьонз, Панас і Якилина Ярмоленки, Олександра Шабатура, Ганна Шабатура, Катерина Білокур (її портрет Олі Білокур), Яків Ющенко, Іван Лисенко, Тетяна Пата, та інші пише в передмові до каталогу Петро Гончар, директор НЦНК «Музей Івана Гончара. – Сподіваюся, в експозиції виставки прочитаються головні джерела, на яких виросли багато наших наївістів і які були часто народними! І Примаченко, і сестри Гоменюк, і петриківські майстрині Пата, Власенко, Пилипенко починали з народної традиції – вишивки, настінного розпису, мальовок на папері, якими прикрашали інтер’єри хат. «Тішуся, що буде експоновано й чарівні анонімні твори майстрів з Полтави, Черкас, Сум, Харкова, якими багате українське народне та наївне мистецтво і якими я особливо захоплююся, – пише в передмові до Петро Гончар, директор НЦНК «Музей Івана Гончара». – Ці мистці, як і маляри ікон, часто не ставили своїх імен, не підписували творів, бо не вважали це таким важливим, як сам малюнок. У свої роботи вони вкладали весь талант і всю свою душу».
Філіп Брено, Летісія Корен. Неймовірніша історія сексу. Книга друга: Азія та Африка. – Житомир: Видавництво, 2023
У цьому виданні читач знайде відповіді на чимало важливих, дражливих і актуальних питань. Чи є сексуальна поведінка універсальною? Чи однаково виражаються бажання та еротика в різних культурах і в різні часи? Чи однакові заборони? Чи є одні суспільства вільнішими за інші? Чи еволюція рухається в бік придушення імпульсів чи, навпаки, в бік їхнього вивільнення? І, зрештою, чи можна припинити читати, коли про секс пишуть так інформативно, фактологічно і дотепно? Саме у такий інформативний спосіб автори «Неймовірної історії сексу» запрошують нас у ще неймовірнішу мандрівку історією сексуальності від Африки до Далекого Сходу. І всюди у цьому захопливому коміксі йдеться про місцеві норми і правила, які, виявляється, існують навіть у такому делікатному предметі розмови. Наприклад у розділі «Японія. Імперія відчуттів». «Жінкою називають лише ту, яка не показує своїх почуттів, – уточнюють у 1716 році у трактаті «Онна Дайгаку» («Велике повчання жінці»). Вихована молода має червоніти «як вперше». Тож не зайве буде зануритися надалі у незліченні традиції Африки; зазирнути на Близький Схід з його багатою арабо-мусульманською еротичною культурою; до Індії з її міфологією предків; до Китаю з його тисячолітніми еротичними традиціями і, нарешті, до вже згаданої Японії з її витонченим еротизмом.
Ліндсі та Лексі Кайт. Більше ніж тіло. – К.: Artbooks, 2023
У цій книзі її авторки діляться практичними порадами, які виходять за рамки «бодипозитиву», детально аналізуючи різноманітні фактори впливу: від медіаспоживання до здоров’я і фітнесу, саморефлексії та співчуття до себе. У такий спосіб Сестри Кайт демонструють, наскільки згубним може бути вплив самооб’єктивації на наше повсякденне життя. Таким чином, це ідеальна книжка для тих, хто хоче змінити своє самосприйняття, але не знає, з чого почати. І зрозуміло, що насамперед слід зрозуміти, що позитивне уявлення про своє тіло — це не віра в те, що ваше тіло гарне, а хороше ставлення до нього незалежно від його вигляду. Адже наш одержимий красою світ всіляко просуває ідею, що щастя, здоров’я й те, як ставитимуться до вас люди, залежить від нашої зовнішності. Але авторки, сестри-близнючки, докторки Лексі та Ліндсі Кайт, пропонують альтернативне бачення. Їхня книжка допоможе налагодити стосунки зі своїм тілом і сформувати його позитивний образ, а також переосмислити ставлення не лише до власного тіла, а й до зовнішнього вигляду інших людей. Крім того, історії, якими діляться авторки, яскраво демонструють негативні наслідки об’єктивації тіла в суспільстві та її вплив і на дорослих, і на дітей та підлітків. А ще ця книжка може стати посібником для батьків, які хочуть допомогти своїм дітям не зважати на стереотипи та полюбити своє тіло й себе.
Жеральдін Джеймс. #Шелфі: Як комбінувати та розставляти речі на поличках. – К.: ArtHuss, 2023
«Шелфі» – це декларація стилю, як пояснює авторка книжки. Тобто така важлива частина хатнього інтер’єру як полички не заміщує витворів мистецтва, але сама стає мистецтвом у динаміці, окрасою порожньої стіни. «Я сподіваюся, що обрані теми — #необроблене, #полички_з_цікавинками, #друге_життя, #прості_й_охайні та багато інших — зауважує авторка, – розбурхають вашу уяву». Тож користуючись її порадами, сміливо дізнавайтеся, як ви можете використати те, що у вас уже є, у стильний і несподіваний спосіб, щоб оживити кімнату. Незалежно від того, чи хочете ви згрупувати колекцію різнокольорових ваз на темній стіні, використати рейки для малюнків, щоб вишикувати добірку принтів, чи організувати рослини та дорогоцінні знахідки зі світу природи, будь-яка полиця може стати місцем для майстерних композицій із цим інноваційним посібником. Ви можете знайти дім для всіх своїх цінних речей, і найкраще в полицях це те, що ви можете змінювати викладку в залежності від настрою. Розділ за розділом відкривайте ідеї, як облаштувати будь-що, і починайте подорож до кольорів, текстур і тем, щоб створити елегантні акценти, які додадуть дому характеру та шарму. «Якщо ви й самі не знаєте напевне, якого результату прагнете, – нагадує авторка, – скористайтеся принципами, які я описала в цій книжці. Для мене вони є відправною точкою у пошуках натхнення для оформлення полички. Але не забуваймо, що правила існують, аби їх порушувати, тож розважайтеся, експериментуйте і пам’ятайте: у полицях найкраще те, що все легко змінити».
Автор Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для Вона