Вчені розповіли, як довго коронавірус живе в повітрі

Вчені провели дослідження, щоб з’ясувати, наскільки ефективно коронавірус передається по повітрю. Які відстані він здатний долати? Як швидко?

Невидимість – одна з причин, чому нас так лякає коронавірус.

Ми не знаємо, чи є вірусні частинки в повітрі, яке ми вдихаємо. На яких поверхнях вони розташувалися. Чи спілкувалися з нами заражені люди.

Безумовно, поки ми перебуваємо на самоізоляції вдома, ризики незначні, але ніхто не відміняв походи в магазин або на роботу, якщо та не дозволяє вам піти на карантин.

Чи можливо зіткнутися з вірусом, відкривши двері квартири або пройшовши по вулиці?

Ми не так багато знаємо про COVID-19, і це одна головних з проблем пандемії. Так, вчені вивчають коронавірус, але для отримання вагомих результатів їм потрібен час. Втім, англійські вчені вже зробили деякі висновки в останньому дослідженні.

Вчені перевірили, як довго коронавірус залишається на сталевих і пластикових поверхнях (близько 72 годин).

Вони також з’ясували, скільки часу в повітрі залишаються «аерозольні частинки» вірусу. Аерозольні частинки – це крапельки мікроскопічного розміру. Вони утворюються, коли рідини з вірусними частинками залишають тіло людини (при кашлі або чханні), «чіпляються» за пил або вологу в повітрі і висять там.

Дослідники виявили, що частки коронавірусу в повітрі могли залишатися там до трьох годин, після чого осідали на твердих поверхнях.

Час панікувати? Зовсім ні!

Дослідження проводилося в строго контрольованій обстановці: вітер не дув, люди туди-сюди не ходили, листя не падало і навіть голуб не курликав. Експерти вважають, що на звичайній вулиці ідеальні лабораторні умови повторити неможливо, а значить, для звичайного перехожого ймовірність зараження вкрай низька – вірусні частинки осядуть набагато раніше.

Як це працює?

Краплі слини або мокротиння, що потрапляють в повітря, набагато важчі за аерозольні частки.

Експериментальні аерозолі, які вчені використовували під час дослідів, розпорошуються крапельками значно меншими, ніж ті, що залишають нас при видиху.

«Лабораторні» краплі з вірусом довго висять в повітрі на рівні обличчя, але в реальному житті частинки слини не такі “талановиті”.

Тобто, можна не хвилюватися?

Для обивателя немає особливого приводу турбуватися, але для медичних працівників це відкриття є вкрай важливим. І не дарма: аерозольні частинки можуть утворюватися в лікарнях під час специфічних процедур. Наприклад при інтубації легень, при визначенні їх об’єму або в процесі серцево-легеневої реанімації.

Це ще одна причина, чому лікарням так важливо мати достатню кількість масок, респіраторів, лицьових щитків і спеціального одягу.

Не варто турбуватися про те, що ви, вирушаючи в магазин за морквиною, натрапите на коронавірус, який зловісною хмарою висить в повітрі.

Експерти-вірусологи порівнюють повітряно-аерозольну передачу вірусу з сигаретним димом і пасивним курінням. Так, ваші легені постраждають, якщо вас постійно «обкурюють». Але все буде в порядку, якщо ви пройдете по тій же вулиці, де до вас пройшла людина, що курить.

Краще зосередьтеся на тому, що дійсно небезпечно – на забруднених поверхнях . У вас набагато вищі шанси підчепити вірус з кнопки ліфта, ручки дверей або ручки магазинного кошика.

Не забувайте мити руки, дотримуйтеся дистанції і залишайтеся вдома.

Не пропустіть