Жінки та влада, голови та руки і хроніки Місіс К. – 5 книг, які змінять ваше життя на краще

Як під час трагічних випробувань зберегти позитивний настрій? Автори цих книжок пропонують свої варіанти – від сміливого маніфесту до не менш важливого досвіду в малюванні. Усе це – не втеча від реальності, а збереження ментального здоров’я і психологічної рівноваги.

Мері Берд. Жінки та влада. – К.: Creative Women Publishing, 2024

Книжка Мері Берд «Жінки та влада» висвітлює необхідність змін у системі, яка дискримінує жінок і заважає їм досягати влади і впливу. Це, по суті, сміливий маніфест, в якому авторка – відомий історик, професор Кембриджського університету – звертається до мізогінів і тролів, які безжально атакують і принижують жінок по всьому світу. У своїй книзі вона відстежує походження цієї мізогінії з її прадавніх коренів, досліджуючи підводні камені гендерних стереотипів та зневагу, якої зазнавали сильні жінки ще з незапам’ятних часів. Загалом книга порушує питання про дискримінацію жінок, зокрема, питання, що жінкам складніше вести публічну дискусію. До аргументів по суті часто додаються претензії до статі ораторки і пов’язані з цим стереотипи. Авторка наголошує, що зневага до жіночих публічних виступів зберігається від часів Стародавньої Греції. Тож наскільки глибоко в західну культуру вбудовано механізми, що позбавляють жінок права голосу у громадській сфері, відмовляють їм у серйозному відношенні і відсікають їх від можливості перебувати у владі? Оглядаючи довгу історію західної традиції виключення жінок із суспільного та політичного життя – від Античності і до наших днів авторка ставить ряд питань: яке культурне підґрунтя сексизму в політиці, які форми він набуває? Як західні суспільства звикли дивитися на жінок, які мають владу чи прагнуть до неї? Пошук відповідей на ці питання покликаний допомогти подолати, нарешті, багатовікову нерівність, від якої продовжують страждати жінки у всьому світі. На думку автора, якщо жінки відлучені від існуючих владних інститутів, ймовірно, нам слід переглянути саме наше розуміння влади.

Андре Моруа. Мистецтво жити. – Л.: Апріорі, 2024

Творчість автора цієї книжки відома насамперед художніми біографіями Бальзака, Дюма, Байрона, Жорж Санд, а також есеєм «Листи до незнайомки» і романом «Мінливість кохання». Натомість «Мистецтво жити» Андре Моруа – це літературно-філософська розвідка, яка пропагує гуманістичні ідеали, в якій із позиції філософії моралі розглядає питання світосприймання і сфери почуттів людини, зосереджуючись на етичних чинниках, – коханні, навчанні, праці, керуванні та старінні. Андре Моруа вважав, що вміння жити – також мистецтво. Очевидно, тому перший розділ його літературно-філософської розвідки присвячений «мистецтву думати». А далі важливими є мистецтво кохати, мистецтво працювати і керувати та, на довершення, мистецтво старіти. «Правила висловлення, які є істинними для усіх людей і усіх часів, ми називаємо законами людського мислення, – починається ця книжка. – Деякі з них очевидні. Наприклад, закон несуперечності: річ не може бути одночасно собою і своєю протилежністю. Неможливо сказати проодну й ту саму річ в одну і ту саму мить часу «Ця сукня біла» і «Ця сукня чорна»; «Я хочу, щоб ця країна була вільною» і «Я хочу ввести своє військо у цю країну». Упродовж тривалого часу людство сподівалося, що задля усунення помилок можна вивести закони мислення, виходячи з очевидних принципів. Ці закони вивчає наука логіка, яку спочатку називали аристотелівською, а у середньовіччі – схоластичною. Закони логіки оберігають наші міркування від помилок, але їх недостатньо для мистецтва правильно мислити. І ось чому». Тож дізнатися далі про те, як мислити логічно, щоби жити щасливо, можна, лише прочитавши цю мудру і напрочуд сучасну книжку, доповнену добіркою висловів, афоризмів і цитат із творчої спадщини письменника.

Місіс К. Лондонські хроніки: леді Амелія, Кітті. – Гайсин : ТУТ, 2024

Починаються ці лондонські хроніки, в яких мова про романтичні історії, у центрі яких молоді жінки епохи Регентства у м.Бат, ще задовго до самого сезону в Лондоні. Саме туди, у бурхливе світське життя, герцог Ратлендський збирається вислати з рідної домівки свою сестру. Якій береться допомогти леді Амелія. «Чоловік повернувся й попрямував до дверей, а його сестра зі схиленою головою вирушила за ним слідом і лише встигла прошепотіти: – Гарного вечора, леді Амеліє, дякую вам. Дівчина відповіла: – Гарного вечора й вам, – однак ці слова почула лише порожня бібліотека, де вона стояла, спрямувавши погляд на прочинені двері й ледь насупивши брови. Усі, хто були близько знайомі з Амелією, безперечно, помітили б небезпечний вогник, який промайнув в її зелених очах, і не мали б жодного сумніву, що він обіцяє нові пригоди». І це не дивно, адже леді Амелія Ігертон, багата дочка графа, так само повертається до Лондона після двох років жалоби, причому ще популярнішою, аніж раніше. Її доброта й турбота про друзів перетворюють дні на вир, наповнений таємними втечами, підступними інтригами, і примушують вигадувати нові плани допомоги іншим. Дівчина майстерно справляється з мисливцями за її багатством, фальшивими подругами, настирним залицяльником. Але лише одна людина може вивести молоду леді з рівноваги й примусити забути про вишукані манери й спокій – пихатий джентльмен, котрий пробуджує в ній усі страхи й невідомі до цього почуття. Водночас у другій історії міс Кітті Барлоу – молода розсудлива леді, яка теж приїздить до Лондона на свій черговий сезон, будучи затьмарена популярністю кузини, залишається в тіні, аж поки необхідність змушує її звернутися за допомогою до відомого гульвіси, графа з нестерпним характером. Чи може цей джентльмен зможе розгледіти в скромній і мовчазній дівчині мудру душу й щирість – якості, котрих не має легковажна сестра?

Бонні Ґармус. Уроки хімії. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2024

«У 1961 році, коли жінки носили сукні-сорочки, учащали до клубів садівниць і безтурботно роз’їжджали в машинах разом із дітьми без жодних пасків безпеки; – починається ця драматична і феміністична історія, – коли ще ніхто й гадки не мав ні про рух шістдесятих, ні тим паче про те, що його учасники наступні шістдесят років проведуть у солодких спогадах про буремну молодість; коли великі світові війни завершилися, а таємні холодні – тільки-но розпочалися; коли люди починали мислити по-новому й вірити в те, що все можливо, – саме тоді, одного ранку, ще вдосвіта, тридцятирічна мати дівчинки на ім’я Медлін Зотт прокинулася з однією-єдиною думкою: її життя скінчилося». Тож «Уроки хімії Бонні Ґармус – про геніальну вчену-хіміка, на яку чекала блискуча кар’єра, якби не один чоловік, Келвін, у якого вона закохалася. Та прожити довго і щасливо не судилося: Келвін гине. Елізабет залишається з маленькою донькою Медлін на руках. «Медлін вивчила літери ще трирічною й дотепер, а їй нещодавно виповнилося п’ять, встигла прочитати чи не всього Дікенса. Вона була саме така: могла наспівати концерт Баха, але не могла самотужки зав’язати шнурки на власних черевиках; зуміла б пояснити, як обертається Земля навколо своєї осі, але часто програвала у «хрестики-нулики». От у тому й була халепа. Однак її матуся знаходить в собі сили не здатися і стає зіркою популярного кулінарного шоу «Вечеря о шостій». Завдяки телепрограмі жінка поєднує хімію та приготування оладків на сніданок і має купу прихильників. Але життя, як і наука, непередбачуване. Донька Медлін прагне будь-що дізнатися, яким був її батько. Доля готує Елізабет зустріч із минулим. Вона не тільки повернеться до наукових досліджень, а й дізнається приховану правду про коханого Келвіна. І те, що впродовж останніх років завдавало нестерпного болю, тепер подарує надію на нове і краще майбутнє.

Ендрю Луміс. Рисуємо голови та руки. – К.: ArtHuss, 2024

Окрім практичних рекомендацій, книжка Ендрю Луміса «Рисуємо голови і руки» містить роздуми та спостереження автора про мистецтво. «Якими б талановитими ви не були, – нагадує він, – а для досягнення успіху ваш талант має йти пліч-о-пліч зі знаннями. Коли пошук знань починає приносити задоволення, битву ви майже виграли. не турбуйтеся про конструкцію – досвід приходить із практикою. До речі, будучи відомим своєю майстерністю рисування фігур і реалістичним стилем, ілюстратор Ендрю Луміс (1892–1959) досі пошанований серед художників та авторів коміксів і графічних романів. Свого часу комерційні роботи Луміса в рекламі та журналах були надзвичайно успішними. Він створював рекламу для таких відомих брендів: Coca-Cola, Studebaker, Palmolive й ін. Загалом у цій книжці – авторські рекомендації із рисування чи не найскладніших частин людського тіла – голови та рук. Після прочитання ви зможете виявляти відмінності та подібності рисування голів людей різної статі будь-якого віку, вивчите основні форми та пропорції кісток і м’язів, опануєте відтворення механіки рота, очей і губ, а також будову носа і вух. «Якщо ми освоїли рисування кулі й площини та їх поділу, – нагадує він,- у вас не виникне. особливих проблем із розміщенням деталей. Однак потрібно пам’ятати, що деталі не підійдуть до голови, якщо їх не розмістити правильно, відповідно до допоміжних ліній на голові. Кожен художник має бути готовий до певних труднощів з конструкцією, отож не дозволяйте собі розчаровуватися. Рисування кожної голови залежить від конструкції, так само як кожної будівлі, машини або будь-якого іншого тривимірного об’єкта. У цьому й полягає завдання художника – навчитися відтворювати тривимірні об’єкти на двовимірній поверхні».

Автор Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для Вона