Як виростити грейпфрут в себе на підвіконнику

Для зимового саду найпростіше виростити грейпфрут з насінини. Купіть великий зрілий плід з рожевою м’якоттю (сорт ‘Марш’ або ‘Дукан’), часто його шкірка також пофарбована – бочок рожевий. Насіння потрібно звільнити від шкірястого щільного покриву, і під ним ви побачите кілька самостійних частинок, кожну зі своїм зародком і сім’ядолями. Ось їх і слід висаджувати в горщик з легким грунтом.

Утворення декількох зародків в одному насінні називається поліембріонія. І найцікавіше: всі частинки, крім самої дрібної і слабкої, є носіями материнської спадковості. Коли ці рослини виростуть, їх не потрібно прищеплювати культурним сортом.

Які умови потрібні для вирощування грейпфрута

При вирощуванні цитрусових, в тому числі і грейпфрута, основну увагу в квартирі слід приділити освітленості, особливо в зимовий час. Не зайвою буде додаткова підсвітка люмінесцентними лампами. При слабкому освітленні листя тягнуться до світла, а за ними і гілки, які викривляються або стають потворними.

Рослина не любить різких «рухів». Якщо її різко повернути на 180 °, відразу ж почне обсипатися листя, квітки і бутони. При гарному догляді грейпфрут в кімнаті може вирости до двох і більше метрів.

Поливати рослину потрібно помірно, особливо взимку – один раз в 7-10 днів. Бажано частіше протирати листя вологою ганчірочкою, корисно влаштовувати освіжаючий душ з пульверизатора вранці і ввечері. Пам’ятайте, що цитрусові не переносять хлоровану воду. Краще їх поливати дощовою, сніговий водою, нагрітою на 3-4 ° С вище кімнатної температури.

Грунт і підгодівля

Навесні рослину пересаджують в новий, більший горщик, не завадить оновити і грунт. Не варто забувати, що вічнозелені вихованці поглинають багато поживних речовин, тому для п’яти- шестирічної рослини потрібна дерев’яна діжка заввишки 40-50 см і діаметром не менше 50-60 см.

Для грейпфрута рекомендується грунтова суміш, до складу якої слід додати дернову і листову землю, перегній, торф і пісок (у співвідношенні 2: 1: 1: 1: 1). Як дренаж використовують керамзит, дрібний щебінь, розміщуючи його на дні шаром 5-8 см.

Субстрат, в якому вирощується рослина, повинен містити всі основні елементи мінерального живлення: макроелементи (азот, мідь, калій, кальцій, магній, фосфор, сірку) і мікроелементи(бор, цинк, кобальт, марганець, молібден і ін.). Особливу роль у мінеральному живленні тропічних і субтропічних рослин, до яких відносяться всі цитрусові, грає залізо в формі хелатів, концентрація іонів якого повинна бути ближчою до макроелементів. Протипоказаний надлишок кальцію, так як він блокує надходження до рослини мікроелементів.

Листя грейпфрута – це своєрідні комори, в яких міститься до 85% всіх запасів поживних речовин. На кожен плід «працює» 10-12 лисків, і вже в лютому, коли збільшується освітленість, вони гостро потребують підгодівлі, яку дають лише у вигляді розчину .

Практика показує, що горщикові рослини починають відчувати дефіцит поживних речовин вже через 2-3 місяці після пересадки їх в збагачений гумусом та елементами живлення свіжий субстрат. Підживлення слід проводити раз в 2-3 тижні розчинами комплексних добрив слабкої концентрації, що дозволить виключити їх передозування.

Оптимальна концентрація азоту, калію і фосфору (за діючою речовиною) в поживних розчинах становить 0,1%. Збільшення концентрації цих елементів до 0,15 0,2% не викликає пригнічення грейпфрута, але і не підвищує ефективність. Рекомендуємо застосовувати кристалон, акварин і ін.

Обрізка і формування

Найважливіший прийом при вирощуванні грейпфрута, як і інших цитрусових, – правильна обрізка. Формування крони потрібно починати з першого року посадки. Їй краще надати овальну або кулясту напівкарликову форму з висотою штамбика 10-15 см.

Основні гілки (зазвичай 3-4 шт.) повинні бути рівномірно розташовані навколо стовбура. Коли вони виростуть на 20-25 см, їх прищипують, а після того, як почне формуватись дерево, підрізають, залишаючи 15-сантиметрові гілочки 1 порядку. На них повинно бути залишено тільки по 2 бічних пагони 2 порядку розгалуження, які при досягненні 20-25 см в довжину також прищипують, а потім підрізають. Таку ж операцію проводять на пагонах 3-4 порядку розгалуження.

Всі хворі, а також пагони, що ростуть вертикально, в міру їх утворення відразу ж видаляють. Надалі на пагонах 5 порядку розгалуження закладаються плодові гілочки з квітковими бруньками, які перетворюються в запашні, великі, біло-рожеві квітки.

Грейпфрути, вирощені з насіння, починають плодоносити в зимовому саду з 4-5 року життя і тільки на високих порядках розгалуження (4 см і вище), що характерно і для інших цитрусових.

При цвітінні ранньою весною плоди дозрівають, як правило, пізно восени.

Цікаво, що грейпфрути, вирощені в кімнатних умовах, майже не поступаються за вмістом поживних речовин тим, що вирощені у відкритому ґрунті субтропіків і тропіків Флориди і Середземномор’я.