У цих книжках – маловідомі історії про відомих людей. Зворушливі й драматичні історії про людські стосунки, які не бувають простими, про пошук найважливішого в житті.
У цьому захопливому, невигаданому трилері на основі реальних подій автор книжки пропонує унікальну розповідь про життя нацистського групенфюрера SS Отто Фрайгера фон Вехтера та його дружини Шарлотти. Досліджуючи приватний архів сімейних листів і щоденників, він розкриває правдиве історичне тло про життя до і під час війни, про втечу в Альпи, переховування в Римі, а також про часи Холодної війни. «У полі «професія» значилося «письменник», і це не було цілковитою брехнею, – дізнаємося ми подробиці цієї історії. – Отто Вехтер писав листи своїй дружині та вів щоденник. Щоправда, записів у тому щоденнику було небагато. Як я дізнався, нотатки Отто робив особливими стенографічними та закодованими знаками, які складно розшифрувати. Він також писав вірші та, аби якось абстрагуватися, згаяти час, сценарій для фільму й маніфест щодо майбутнього Німеччини». Насправді минає багато часу перед тим, як відкриються нові таємниці, що переслідують молодшого сина Вехтера, адже він продовжує вірити, що його батько був хорошою людиною. Що ж насправді трапилося з Отто Вехтером, коли він очікував на переправу до Аргентини через «щурячий лаз», заручившись підтримкою ватиканського єпископа? І що криється за раптовою та несподіваною смертю Вехтера?
Автор цієї книжки недаремно нагадує, що несправедливо вважати, ніби предмет його дослідження, а саме – алхімія – існувала лише заради перетворення неблагородних металів у золото, а відтак, – лише заради збагачення. Насправді все значно складніше і глибше, якщо говорити про справжніх представників алхімійного таїнства, а серед них були такі видатні постаті, як Ньютон, Альберт Великий, Фома Аквінський та інші достойники. «Найголовнішим заняттям алхіміків було маскування секретів одягом притч, – також нагадує нам про епіграф з «Британського хімічного театру» Еліаса Ешмола, – і тчуть вони свої фантазії в тіні, чиї промені йдуть у всі боки, і все ж зустрічаються в загальному центрі, і вказують на одну річ».І хай там як, але наука алхімія розвивалася більше 1300 років, і це не було примхою чи забавкою таємних ентузіастів, оскільки результати їхньої роботи були надто багатобічні. Що ж до праці самого автора книжки, то «Алхімія без упереджень» – це його вагомий внесок у популяризацію водночас кількох наук – історії медицини та фармації, філософії, навіть теології. Книга, в той же час, привідкриває завісу таємничості над містицизмом і езотерикою досі опальної алхімії.«Спробуємо визначити справжню мету алхіміків, – запрошують нас до захопливої подорожі. – Справжніх алхіміків. Бо, на нашу думку, як у тамплієрів було прикриттям чогось таємничого охороною паломників, так і в алхіміків отримання золота мало лише певне технологічне значення і слугувало якийсь час прикриттям для пошуку утаємниченої Істини та виконання містичних задач». І справді, пошуки філософського каменю та еліксиру життя, які приписують алхімікам, починаючи з 13-го століття, є значно ширшим та глибшим поняттям: ключ до Вічності, до досконалості Людини, пошуки себе кращого через Знання, пізнання Всесвіту. Таким чином, концептуальним задумом цієї книги, з яким автор впорався якнайкраще, було донести до читача, що існують Древні Знання, які не цілком втрачені. Матеріальне і Духовне, наука і релігія, езотерика і наука – все можливе в поєднанні. Ще один із акцентів книги – алхіміки були реальними, часом дуже обдарованими та значимими у суспільстві людьми.
«Найдивнішою була книжка в самому низу: у палітурці, обгорнута зношеною синьою тканиною та з пожовклими, обтріпаними краями, – розповідає авторка історію створення своєї оповіді. – Я розгорнула її першою й побачила буквально 200 аркушів дрібним шрифтом — їдишем. Цю мову я знала, але вже понад 15 років не вживала. Я мало не повернула книжку до сховища непрочитаною. Але якийсь імпульс спонукав мене розгорнути, тож я переглянула кілька сторінок. А тоді ще кілька. Думала, що це буде нудне агіографічне ремствування й незрозуміла талмудична дискусія про жіночу силу та доблесть. Але натомість там ішлося про жінок, диверсії, зброю, маскування, динаміт. Я натрапила на трилер. Невже це правда? Я була приголомшена». Таким чином, перед нами документальний роман, що розповідає про жінок, які допомогли перетворити єврейські молодіжні групи у Польщі на осередки опору для боротьби з нацистами. Деякі з дівчат були ще підлітками, коли стали свідками жорстокого вбивства своїх сімей і сусідів, ґвалтівного знищення їхніх громад. Їм довелося зробити вибір: захист чи порятунок, боротьба чи втеча. Завдяки своїй статі та можливості приховати власну єврейськість, жінкам вдалося унікально пристосуватися до деяких важливих і небезпечних для життя завдань, зокрема виконувати роль кур’єрок. А ще вони підкуповували охоронців гестапо, переховували револьвери в буханках хліба й допомагали розбудувати системи підземних бункерів. Допомагали хворим і навчали дітей, бомбили німецькі залізничні шляхи та підривали електропостачання у Вільнюсі. Авторка цієї книжки дослідила численні документи та мемуари, зібрала розповіді безпосередніх учасниць спротиву, аби показати широту й масштаб жіночої відваги та висвітлити надзвичайні досягнення єврейських жінок, чиї подвиги досі лишалися невідомі.
Починається ця історія у 1994 році. Варто нагадати, що 90-ті – це революція в мистецтві, музиці, літературі, але було ще звичайне людське життя. Яке лише на перший позір видавалося звичайним, а насправді воно несамохіть відповідало тій бурхливій епосі. Велике «індіанське літо» в Америці, студентське революція у Франції з її гаслом «під бруківкою – пляж» – хіба не передбачали вони не менш бурхливих пристрастей, гарячого кохання, гірких розчарувань? Хоча на початку ніщо не віщувало великих зрушень. «Ти там збожеволієш, — сказав батько, коли Крістіна запитала, чи можна їй зайняти літній котедж, розташований на краю дюни в Труро. — Там надто пустельно. Надто самотньо. Нема з ким побачитись, нема чого робити». Але він. їй не відмовив. Минули перші тижні й місяці навчилася цінувати самотність, і тишу, і ті скошені промечні пообіднього сонця, що зігрівало дошки підлоги, на яких спав її рудий кіт». За сюжетом, шість років тому раптова сварка поклала край дружбі Дафни і Дрю. Відтоді подруги припинили спілкуватися. Аж раптом Дрю звертається до Дафни з проханням бути подружкою нареченої на її шикарному весіллі влітку. Дафна вагається: чи варто їй, успішній блогерці, яка веде інстаграм-сторінку для людей з великими розмірами, знову впускати у своє життя улюбленицю долі Дрю. Урешті Дафна виявляється безсилою перед її чарами та їде на весілля, про яке писатимуть усі таблоїди. Загалом це зворушлива й драматична історія про людські стосунки, які не бувають простими, про силу соцмереж та пошук найважливішого в житті. Також це чудова книжка для того, щоб краще зрозуміти себе і світ, у якому так непросто буває розпізнати, що фейк чи маніпуляція, а що справжнє і щире.
Автор Ігор Бондар-Терещенко, спеціально для Вона
Український бренд одягу byMe відомий своєю місією закохувати у культуру та традиції через одяг, що…
Професія майстра манікюру вимагає не тільки уміння і креативності, а й наявності якісного інструментарію. Правильно…
Яскраві образи, романтичні сюжети, нестандартні герої - усе це робить книжки нашого огляду цікавими й…
Мармуровий дизайн нігтів незмінно користується шаленою популярністю, оскільки дозволяє створити цікавий та витончений образ. Віддаєте…
Бізнесвумен Катерина Реп'яхова, яка є дружиною відомого українського співака Віктора Павліка, поділилася з підписниками своїми…
Білий колір – універсальний. Він чудово поєднується з будь-якими відтінками, тому відкриває великі можливості для…