Косметичні засоби та їх склад: що треба знати всім

Величезне різноманіття косметичних засобів у магазинах вражає, і часто можна розгубитися при виборі шампуню чи зубної пасти. Адже ми враховуємо ціну, попередній досвід використання, рекомендації друзів, а ще нас спокушає реклама. Мало хто уважно читає етикетку. А чи знаєте ви, що в Україні вже заборонені сотні складників косметичних засобів? Що відомо про поширені інгредієнти косметики та засобів догляду, чи варто їх уникати і на що варто звертати увагу, читаючи етикетки при виборі необхідних товарів? Давайте розбиратися.

Найпоширеніші складники і їхній вплив на здоров’я

На одних засобах є написи – без SLS та парабенів. Інший продукт приваблює нас своєю інноваційністю, але містить ці речовини. Все частіше на полицях з’являються продукти з поміткою – органічний, натуральний, не тестується на тваринах. Попит на них зростає, але є сумніви щодо ефективності та того, чи справді виробник є чесним з нами.

Певні інгредієнти, котрі вже мають погану репутацію, попри це є в більшості косметичних засобів, якими ми щодня користуємося. То наскільки ж вони є шкідливими?

• Сульфати

Мова йде про найвідоміші — лаурилсульфат натрію (SLS) та лауретсульфат натрію (SLES). Це речовини, які додають, щоб засіб був густішим та пінився. Окрім шампуню сульфати є у рідкому милі, зубній пасті, пральних порошках, засобах для миття посуду. Вміст SLS та SLES у продукті може коливатися від невеликих кількостей до майже 50 відсотків продукту. В той же час на деяких флаконах з шампунем можна побачити напис «Не містить SLS» або «безсульфатний».

Управління з продовольства і медикаментів США (FDA) вважає SLS безпечним компонентом, якщо використовувати цю речовину в складі засобів короткочасно і змивати з шкіри. У продуктах, що довше залишаються на шкірі, вміст SLS не повинен перевищувати 1 відсотка.

Якщо у вас виникає подразнення шкіри, спробуйте застосувати шампунь чи рідке мило без сульфатів. Знайти їх не проблема, зокрема, серед акційних пропозицій відомої мережі EVA. Звісно, вони можуть бути дорожчими, але не настільки, щоб їх не можна було собі дозволити. Та й це однозначно дешевше, ніж потім лікувати захворювання шкіри.

• Триклозан

Триклозан (triclosan) — це антибактеріальна речовина, яку додають до засобів для зменшення або запобігання їхньому мікробному забрудненню. Його можна знайти в складі антибактеріального мила, зубних пастах.

Результати деяких досліджень на тваринах показали, що високі дози триклозану можуть впливати на рівень гормонів щитовидної залози. Але не відомо, чи є такий вплив на людський організм.

У 2016 році FDA заборонило продавати споживчі антисептичні засоби для миття, що містять триклозан, без рецепта, зокрема, рідке мило для рук та засоби для миття тіла. Причиною було те, що виробники не довели безпечність триклозану для щоденного використання протягом тривалого часу.

• Парабени

Парабени, а саме метилпарабен, пропілпарабен, бутилпарабен та етилпарабен використовуються як консерванти в косметиці. Їх додають до засобів для макіяжу, кремів, засобів для волосся.

Занепокоєння щодо парабенів зумовлене інформацією про те, що деякі з них потенційно мають ефекти, схожі на вплив гормонів. Але цей вплив є в тисячі і навіть мільйони разів слабшим за вплив природніх гормонів. На даний момент немає інформації про те, що парабени в косметиці впливають на здоров’я людини.

• Формальдегід

Формальдегід є природною речовиною, яку виробляє кожен живий організм. Він є навіть у повітрі, яке ми видихаємо, у фруктах, овочах, напоях. У косметичних засобах можуть бути інгредієнти, що вивільняють незначну кількість формальдегіду, їх використовують як консерванти. Такі складники ще називають формальдегід-релізерами. До них належать, зокрема, DMDM гідантоїн, імідазолідиніл сечовина, діазолідиніл сечовина.

Деякі засоби для випрямлення волосся містять або вивільняють формальдегід, який може бути шкідливим. При нагріванні таких виробів формальдегід може спричинити серйозне подразнення очей, носової порожнини та легень. FDA рекомендує не використовувати такі засоби.

• Фталати

Фталати — це група хімічних речовин, які використовуються для того, щоб зробити пластик гнучкішим та довговічнішим. Вони є в дитячих іграшках, медичних виробах, косметиці, зокрема лосьйонах, шампунях.

Деякі фталати мають доведену шкоду для здоров’я. Зокрема, ді-(2-етилгексил) фталат є канцерогеном, і його не застосовують в косметиці. Щодо решти фталатів, то на даний момент недостатньо інформації про те, чи вони є шкідливими. Наприклад, у Європейському Союзі заборонене використання таких фталатів у споживчих товарах: бутилбензилфталату (BBP), ді (2-етилгексил) фталату (DEHP), дибутилфталату (DBP) та диізобутилфталату (DIBP). А от FDA не вважає їх шкідливими.

Вирішуйте свідомо

Як бачимо, ситуація з косметичними інгредієнтами неоднозначна. Досліджень обмаль, а ті, які вже є, ще потребують додаткового опрацювання. А що ж Україна? У січні 2021 року Кабмін затвердив Технічний регламент на косметичну продукцію. Він набирає чинності 3 серпня 2022 року. Документ містить перелік близько 1600 речовин, які будуть заборонені для використання в косметичній продукції. На даний час офіційно заборонені 400 речовин.

Побутує думка, що натуральні продукти не такі ефективні. Але правда в тому, що на ринку існує багато косметичних засобів без синтетичних речовин, і вони також ефективні. Їх просто треба знайти, і, можливо, заплатити трохи більше.

То що ж робити? Будьте скептичними. Багато виробників пишуть на своїх продуктах слово «зелений», бо продукт не містить парабенів, але в той же час він має інші синтетичні речовини, які можуть подразнювати шкіру. Тому ніколи не приймайте маркетингові слогани та рекламу за чисту монету. Головна порада — уважно читайте етикетки і приймайте усвідомлене рішення про те, що наносити на шкіру. Вам обирати.