Душа – новий шедевр студії Pixar

Реліз відбувся 25 грудня, причому одночасно на Disney + і в кінотеатрах. Душа – це повнометражний мультфільм студії Pixar, в багажі яких такі великі і канонічні мультфільми як “Думками навиворіт”, “Валл-і”, “Вперед і Вгору”, “Історія іграшок”, “Таємниця Коко” і так далі. Тому очікування від кожного проекту цієї студії неймовірно високі.

У випадку з “Душею” очікування виправдалися і навіть перевиконали план, якщо такий взагалі був. Це абсолютно приголомшлива річ! Мультфільм зняли два режисера, один з них дебютант Кемп Пауерс, а ось другий – Піт Докер, нинішній глава студії Pixar, людина неймовірного таланту. Це він автор “Головоломки” і “Вгору”. І тут він звичайно підтвердив свій талант, а десь і зайшов на новий рівень.

Мультфільм “Душа” – це історія мандрівки душі між загробним і живим світом. На початку дії відбуваються в Нью-Йорку, головний герой Джо Гарднер – вчитель музики і невдалий музикант, який все життя мріяв про блискучу кар’єру джазового піаніста. При цьому “невдалий” не означає не талановитий, зовсім навпаки, на початку фільму Джо випадково потрапляє на прослуховування і вражає своїм талантом дуже відому джазову вокалістку і відразу отримує роботу в її групі. Це чудовий подвійний посил, що означає, що деякі люди розкриваються не відразу, їм потрібен час і те, що якщо тобі близько 50-ти років (стільки нашому герою), це не означає, що все закінчено і потрібно здаватися, ти все ще можеш всіх здивувати і почати з листа.

Після цього прослуховування, на радощах, йдучи додому, Джо провалюється в люк і гине. Ось і все, з цього починається мультфільм. І далі наш герой опиняється на тому світі і починаються його пригоди.

Архітектура загробного життя абсолютно приголомшлива, як мені здається саме ця частина найбільше для дітей. Є взагалі відчуття, що автори стилістично розділили мультфільм на два світи, один з який для дітей (загробний), а другий (світ живих) для дорослих. Моє улюблене – це місце де опиняються душі живих людей під час того як впадають в кураж в реальному світі. Начебто ясно, що казка, але думаю, що той хто хоч раз захоплювався улюбленою справою настільки сильно як Джо під час гри на піаніно при прослуховуванні, розуміє, що якесь таке місце дійсно існує.

Після перегляду стає зрозуміло, що мультфільм зроблений для всіх, але звертається він до більш дорослої аудиторії. Насмілюся припустити, що автори фільму і зовсім робили своє творіння для людей старшого покоління. Посудіть самі, нашому герою близько 50-ти років, а мультфільм зачіпає досить дорослі і глибокі теми відповідаючи на глобальні питання – навіщо взагалі жити; що потрібно в житті зробити; як це життя прожити; як радіти дрібницям; як важливо цінувати кожну хвилину життя. Погодьтеся, навряд чи це зачепить дітей, які оточували мене в кінозалі. І найголовніше навряд чи діти зможуть взагалі зрозуміти ті проблеми з якими стикається головний герой.

Окремо варто сказати про музичний супровід цього мультфільму. Музику написали Трент Резнор і Аттікус Росс (це дуже похмурий музикант з групи Nine Inch Nails) які в основному пишуть музику для Девіда Фінчера ( “Соціальна мережа”, “Дівчина з татуюванням дракона”). Як анімаційній студії Pixar взагалі прийшло в голову покликати їх написати музику для мультфільму – це питання. Але це було геніальне рішення, тому що музика чудова.

Це з одного боку сумний, але з іншого боку абсолютно оптимістичний мультфільм. Душа не тільки відповідає неймовірно високим стандартам Pixar, а й представляє все найкраще, що може запропонувати студія: краса, гумор, душа. Діти будуть сміятися і веселитися; дорослі будуть ридати до болю в м’язах.

Хоч це і мультфільм, візьміть на нього своїх батьків або батьків своїх батьків. Запевняю вас, ви дуже класно проведете час з близькими, які в підсумку будуть вам дякувати за те, що ви показали їм таку класну і змістовну річ загорнуту в красиву і невимушену мультиплікаційну форму.

Автор Юрій Мазагаєв